Війна – яке страшне це слово, тим більше в теперішній час. Скільки лиха вона принесла, скільки людей залишила безхатченками, сиротами, вдовами… А як було важко нашим визволителям, героям, переможцям. Тому потрібно дякувати за неоціненний подвиг та берегти наших дорогих ветеранів, наших визволителів від фашистських загарбників. У День Перемоги проходять мітинги біля пам’ятників, братських могил, на центральних площах міст та селищ, де вшановують пам'ять тих, хто віддав найцінніше, що є у людини – своє життя, заради життя майбутніх поколінь. Але ж не всі імена воїнів-визволителів відомі та викарбувані на братських могилах, не до всіх носять квіти. По всіх куточках України червоними зірочками розкидані обеліски з написом «Невідомий солдат». І їх також необхідно пам’ятати, дякувати та вшановувати їхню пам’ять. Тому напередодні 9 травня вихованці Переяслав-Хмельницької міської Станції юних туристів провели щорічну патріотичну акцію «Пам’ятати минуле заради майбутнього».
В рамках даної акції група вихованців під керівництвом керівника гуртків Видолоба М.О здійснила велопробіг який пролягав урочищами «Козинські горби» та «Чубуки». Мета даної експедиції незмінна: вшанування пам’яті та догляд за могилами невідомих солдатів.
Інша група вихованців туристсько-краєзнавчого гуртка, керівником якого є Оксана Палатна, відвідали тематичну екскурсію у музеї-діарамі «Битва за Дніпро в районі Переяслава і створення Букринського плацдарму восени 1943 року», під час якої дізнались про одну із найжорстокіших, кривавих, запеклих та драматичних операцій Великої Вітчизняної війни, що тривала понад місяць, забрала життя майже 250 тисяч радянських воїнів, однак не увінчалась успіхом. Слухаючи розповідь екскурсовода, діти не залишились байдужими до тих трагічних подій, вони ніби переживали їх разом з бійцями, зображеними в експозиції. Залишивши музей, гуртківці вшанували пам’ять загиблим воїнам, поклавши квіти на могилу в меморіалі Слави.
Завжди потрібно пам’ятати про тих, хто віддав життя за Перемогу, та особливо не забувати й вшановувати ветеранів – ще живих свідків тих трагічних й, безсумнівно, героїчних подій. 8 травня відбулась зустріч гуртківців із Кирпенком Віктором Прохоровичем – учасником Великої Вітчизняної війни. Віктор Прохорович радо приймав вітання зі святом, розповів дітям про те, як став сином Чернівецького артилерійського полку, як дійшов майже до Берліну, як воював у 13 років, що відчував і чого прагнув. Відбулась родинна бесіда, у ході якої вихованці ставили багато запитань й намагались осмислити життя свого ровесника під час війни. Діти подякували Віктору Прохоровичу за гостинність й взяли зобов’язання при потребі допомагати йому по господарству.
Більшості ветеранів Великої вітчизняної війни вже немає серед нас, але ми пам’ятаємо, і будемо пам’ятати їхній подвиг.
Інна Ярема, методист Станції юних туристів. | 
